ПІСНЯ ПРО МУСІЯ

 Ой ви, дядьку Мусію, чи бачили чудасію? 

Чи бачили чудака – багатого мужика? 

Як багатий мужик шилом травку косив. 

Гей, нуда-нуда-да, шилом травку косив.

Шилом травку косив, на віз голкою носив, 

Чубом коня запрягав, дубиною поганяв (2 рази).

В палець дерево загнав – кочергою витягав. 

Гей, нуда-нуда-да, кочергою витягав. 

А сусідова кобила по городу ходила, 

Гей, нуда-нуда-да, по городу ходила. 

По городу ходила – поросят наводила, 

Гей, нуда-нуда-да, поросят наводила. 

Поросята скрикочуть – вони їстоньки хочуть,

Гей, нуда-нуда-да, вони їстоньки хочуть.

Скрикотіли, скрикотіли, ізнялися й полетіли. 

Ізнялися полетіли та й на дуюові сіли.

Усі груші поїли, попадали, поколіли.

Гей, нуда-нуда-да, попадали, поколіли.

Ой ви, дядьку Мусію, чи бачили чудасію? 

Чи бачили чудака – ось такого мужика? 

ОЙ, У ПОЛІ ВЕРБА.

Ой, у полі верба, під вербою – вода.

Ой, там дівчина воду набирала 

Гарная, молода.

А дівча – від води, а козак – до води 

„Зажди, зажди, чорноброва, 

Дай коню води!” 

„Не великий ти пан, напій коня сам! 

Ранняя роса, а я стою боса, 

Ніженькам холодно!”

„Ой, дай Боже, неділі дождати, 

Чобіточки куплю!”

„Не купуй ти мені, а купуй сам собі! 

Є у мене батько, рідна мати, 

Та й куплять мені!” 

„Дівчино моя, сідай на коня! 

Та й поїдем у чистеє поле

До мого двора”.

„А у тебе двора та не ма, ні кола, 

Тільки стоїть один кущ калини, 

Та й та не цвіла!”

„Ой, дівчино моя, чи ж там була,

Що ти мені, молодому, 

Стида завдала!” 

„Ой не я там була, була менша сестра,

Вона ж мені всю правду сказала, 

Так, як би я сама!” 

БУЛА В МЕНЕ ПАРОВА МАШИНА. (КОВАЛЯ, КОВАЛЯ).

 Була в мене парова машина, 

А я її продала. 

А за тії гроші музики хороші 

Найняла, найняла

.

Ой, музики мої, ви заграйте мені

Коваля, коваля.

А коваль коваля через ножку валя 

Раз у раз, раз у раз.

Була в мене сіренька хустина, 

Та я її продала. 

А за тії гроші музики хороші 

Найняла, найняла. 

Було в мене червоне намисто,

Та я його продала.

А за тії гроші музики хороші 

Найняла, найняла. 

Ой, музики мої, ви заграйте мені 

Коваля, коваля.

А коваль коваля через ножку валя

Раз у раз, раз у раз. 

А мати ходить на курган

Коли весною зацвіте 

Трава в палаючих серпанках,

В степ на курган крутий іде 

Старенька, зморена журавка. 

В далекі обрії летять

Біляві марева туманів, 

А їй здається, ніби йдуть 

Сини – журавлики кохані.

Стомили крилоньки вони 

В курган лягли спочить від грому. 

Та вірить мати, що сини 

Колись повернуться додому. 

Туман як болі давніх ран 

Літами журно пропливає,

А мати ходе на курган, 

Синів ще й досі виглядає. 

ЗІЙШОВ МІСЯЦЬ НА ВКРАЇНУ

 Зійшов місяць на Вкраїну 

Та й знов за хмару закотивсь.

Він освітив усю долину, 

І знов за хмару закотивсь.

А в долині є хатина, 

А в хатині каганець горить, 

Там мати дочку навчає, 

Дочка заплакана сидить. 

„Ой, доню моя, доню, 

Ти в мене, зіронько, одна,

Не жди милого ти додому –

Його на світі вже нема”. 

КОЛО МЛИНА – КРЕМЕНИНА.

Коло млина – кременина 

Розцвіла калина. 

Задумала в саду спати 

Молода дівчина. 

Задумала в саду спати 

Поміж яблуньками. 

Щоб почути розмовоньку 

Поміж парубками. 

Піють півні, піють другі,

А курка сокоче.

Кличе мати вечеряти, 

А дочка не хоче. 

Ой, вечеряй, стара мати, 

Коли наварила, 

А вже ж мені, молоденькій, 

Вечеря не мила. 

ОЙ ВИШЕНЬКА-ЧЕРЕШЕНЬКА

Ой вишенька-черешенька, 

Чом ягід не родиш? 

Молодая дівчинонько, 

Чом гулять не ходиш? 

Ой, як мені ягід родить,

Як цвіт опадає?

Ой, як мені гулять ходить 

Як милий покидає. 

ПРОВОДЖАЛА МАТИ СИНА У СОЛДАТИ.

Проводжала мати 

Сина у солдати,

Молоду невістку 

В поле жито жати.

„Іди ж ти, невістко,

в поле жито жати, 

Та й не повертайся

До моєї хати” .

......................

Бросив козак сокиру 

Обняв тополину. 

Цілував як дружину 

Ще й малу дитину. 

СИРІ ДРОВА НЕ ГОРЯТЬ.

Сирі дрова не горять. 

Сирі дрова не горять. 

Пусти мати погулять.

Пусти мати погулять. 

Сирі дрова зайнялися, 

Сирі дрова зайнялися, 

„Іди, дочко, та й вернися, 

За ворота – та й вернися!”

Хіба ж, мамо, то гуляння (2) 

За ворота та й вертання!? (2).

Треба, мамо, так гуляти (2) 

Три дні дома не бувати! (2) 

На четвертий день прийшла (2)

Наїлася, та й пішла (2). 

ЇДУТЬ ХЛОПЦІ ПО ЛІЩИНУ

 Ех, люди їдуть по ліщину, 

Гей-я-гей 

Люди їдуть по ліщину.

А я їду по дівчину 

Сам.

Ех, люди їдуть з ліщиною,

Гей-я-гей 

Люди їдуть з ліщиною, 

А я їду з дівчиною 

Вдвох. 

Ех, питається батько сина

Гей-я-гей 

Питається батько сина:

„Скільки стоє ця дівчина

В нас?”

Ох, тобі, тату, не питати, 

Гей-я-гей, 

Тобі, тату, не питати: 

Скільки стоє треба дати. 

Нехай варить вечеряти

Нам. 

Ох, і наварила ж борщю з бобом

Гй-я-гей,

Наварила борщю з бобом.

Поставила перед лобом

„Їж!” 

Ой, наварила каші з просом 

Гей-я-гей 

Наварила каші з просом, 

Паоставила перед носом

„Їж!”