ОЙ, У ПОЛІ ВЕРБА.

Ой, у полі верба, під вербою – вода.

Ой, там дівчина воду набирала 

Гарная, молода.

А дівча – від води, а козак – до води 

„Зажди, зажди, чорноброва, 

Дай коню води!” 

„Не великий ти пан, напій коня сам! 

Ранняя роса, а я стою боса, 

Ніженькам холодно!”

„Ой, дай Боже, неділі дождати, 

Чобіточки куплю!”

„Не купуй ти мені, а купуй сам собі! 

Є у мене батько, рідна мати, 

Та й куплять мені!” 

„Дівчино моя, сідай на коня! 

Та й поїдем у чистеє поле

До мого двора”.

„А у тебе двора та не ма, ні кола, 

Тільки стоїть один кущ калини, 

Та й та не цвіла!”

„Ой, дівчино моя, чи ж там була,

Що ти мені, молодому, 

Стида завдала!” 

„Ой не я там була, була менша сестра,

Вона ж мені всю правду сказала, 

Так, як би я сама!”