ПОНАД ЛУГОМ ЗЕЛЕНЕНЬКИМ

ПОНАД ЛУГОМ ЗЕЛЕНЕНЬКИМ 

Понад лугом зелененьким, 

Понад лугом зелененьким

Брала вдова льон дрібненький.

Вона брала–вибирала, 

Вона брала–вибирала, 

Тонкий голос подавала. 

Там Василько сіно косе, 

Там Василько сіно косе, 

Тонкий голос переносе. 

На дубовий стіл схилився, 

На дубовий стіл схилився, 

Тяжко–важко зажуривя. 

Чого синку не веселий, 

Чого синку не веселий, 

Чого не п’єш, не гуляєш?

Дозволь, мати, вдову брати,

Дозволь, мати, вдову брати, 

Тоді буду пить, гуляти. 

Не дозволю вдову брати, 

Не дозволю вдову брати, 

Вдова вміє чарувати. 

Вдова вміє чарувати. 

Чарувала мужа свого, 

Чарувала мужа свого, 

Причарує й сина мого. 

Причарує й сина мого. 

ЗЕЛЕНИЙ ДУБОЧЕК

ЗЕЛЕНИЙ ДУБОЧЕК

Зелений дубочок на яр похилився, 

Молодий козаче, чого зажурився? 

Чи воли пристали, чи з дороги збився? 

Воли не пристали, з дороги не збився. 

Любив три дівчини тай не оженився. 

Одну дівчиноньку засватали люди,

Другу дівчиноньку розраяли люди, 

А третя дівчина сама не схотіла. 

ОЙ ГАЛОЧКИ ЧУБАРОЧКИ

ОЙ ГАЛОЧКИ ЧУБАРОЧКИ

Ой галочки чубарочки, підніміться в гору.

Молоденькі некрутики, поверніться додому.

Ми б і раді вернутися – Майор не пускає.

Гей-гей, гей-гей! Майор не пускає. 

Не так майор, не так майор, як майора мати, 

вона хоче нашими кістками містки будувати. 

А нашою червоною кровю Річки наповняти.

Гей-гей, гей-гей! Річки наповняти.

ЯК ПОЇХАВ САВРАДИМ

ЯК ПОЇХАВ САВРАДИМ 

Як поїхав Саврадим у поле орати, 

Його жінка Саврадимка – до корчми гуляти.

Гуляла, гуляла, трохи напилася,

Наварила борщу, каші – в поле потряслася.

Ходила, блукала, милого шукала.

Сіла собі в Берестечку тай повиїдала.

Їла чи не їла – попросила пити, 

А він її запрягає – їде волочити. 

Випрягає з борони – запрягає в рало. 

Птр-р-р! стій моя люба – ще додому рано! 

Випрягає з рала – запрягає в бричку.

Оце тобі моя мила за такую звичку. 

ТРИ КРИНИЧЕНЬКИ

ТРИ КРИНИЧЕНЬКИ

Ой у полі три криниченьки. 

Любив козак три дівчиноньки: 

Чорнявую та білявую,

Третю руду препоганую. 

Я чорнявую люблю

До білявої залицяюся,

А з третьою препоганою,

Мабуть, піду розпрощаюся. 

Половина тих садків цвіте, 

Що так рано осипаються. 

Не всі дівки ідуть заміж, 

Що любляться та кохаються.

ЧЕРВОНА РУЖА

ЧЕРВОНА РУЖА

Ой піду я лугом стежкою в’юнкою, 

Де червоні ружі, як мої літа. 

Там живе коханий, серденьком обраний, 

Що мене так ніжно пригорта. 

Зав’яжу йому я русою косою 

Срібні карі очі, щоб одну кохав.

Тільки ружа знає, що серденько крає,

Як одній мені він присягав. 

За вечірнім кругом сонечко сідає 

І туман спливає в голубу росу. 

На життя красиве, на любов щасливу 

Я червону ружу принесу.


Тільки ружа знає
Як серденько крає,
Як мені навік він
Присягавсь.